МДМА crystal купить Черепаново

Я тут хочу вам рассказать одну вещь, которая со мной недавно произошла и оставила глубокий след в моей душе. Была такая история...

В общем, решила я как-то раз повеселиться и найти нечто новое для себя. Все дело в том, что я уже надоела обычная жизнь, хотелось себя по-настоящему почувствовать живой. И вот, решила я заняться поиском закладки. Так ахнуто, так что ах! Знаете, что я сделала? Нашла одну группу в сети, где организовывались встречи любителей "светлых товарищей". Казалось бы, ничего особенного, но именно там я и нашла, на что так долго искала...

Встречались мы в одном из тех старых помещений, которые заброшены и превращены в настоящие помойки. Люди, посвятившие свою жизнь этим увлечениям, были не похожи на обычных смертных. Они были сумасшедшими от непостижимой реальности, которую им предоставляло употребление этой едкой закладки.

Мы все были весьма разных типов, но у нас была одна общая привязанность - наш культ закладок. А вот и я, поджарый пончик, только начиная разбираться в этой гидропонике. Пыталась расспрашивать, как что работает, но все вокруг были слишком заняты своим процессом, чтобы заморачиваться на меня.

Крутость:	сквад
Наркота:	МДМА
Рофл на:	пэпсу

Они меня не учили, но я была настойчива в своих поисках. За неделю я выучила все секреты этого места. И тут наступил долгожданный момент - я купила свою первую закладку. Других слов не нашлось, только одно - планета. Офигенная планета, где я смогла раскрыться.

Началось все с простого внюхивания. И по мере того, как закладка начала действовать, я погружалась в мир сумасшедших эмоций и ощущений. Все вокруг становилось ярким и прекрасным, словно я оказалась на другой планете.

Пространство:	дагга
Настроение:	гидрач
Параллельные миры:	меф

Помню, как с пылом ребенка, я начала ходить по этой помойке, обгашенная до предела. Все смеялись и радовались моей счастливой морде, зная, что я испытываю настоящий кайф от этой штуки. Я была на вершине наслаждения, все как на ладони!

Один чувак, крутой приколист, спросил меня, мол, как сама поглотилась этим дерьмом? Ну, я решила его насмешить и ответила: "Слышь, пончик, ты бы гидропонику свою в пещере пас, а я сама своего найду!" Смеху подавились все. Рофл удался!

Вот так я ходила по помойкам, полностью погруженная в свой новый мир. Время там медленно текло, словно оно для меня не существовало. Я стала другим человеком, или, скорее, другой сущностью. Я была одержима этой закладкой, но это не испугало меня, я хотела большего.

Так продолжалось несколько дней, но все хорошее когда-то заканчивается. В один день, когда я была полностью обгашенная, ко мне подошли несколько типов в форме. Оказывается, это были пэпсы, полицейские, которые заметили мой поведение и угадали, что я находилась под влиянием этой сраной закладки.

И тут начался облом...

Меня схватили, задержали и отвели в полицейский участок. Я оказалась перед судьбой и возможным лишением свободы. Но я была слишком обгашенной, чтобы обращать внимание на это. Все вокруг казалось мне сюрреалистическим далеком фильмом, в котором я играю главную роль.

И тут один из пэпсов, видимо сочувствуя моему положению, прошептал мне на ухо: "Ты сама виновата, пончик. Нарконавты всегда нас поймают!" Рофланула я в ответ, а он так и смотрел на меня, как на дурачка.

Конечно, все закончилось тем, что меня приговорили к серьезному штрафу и условному сроку. Но я была даже рада этому, потому что я прожила свою жизнь на полную катушку. Я попробовала то, о чем мечтала, и хоть это было сильнее меня, я тем не менее почувствовала себя живой.

Так вот, друзья, моя история. Я наслаждалась вкусом свободы, даже если это было слишком дорого. Помните, наркотики - штука опасная, но если вы все-таки решите в этом плавать, будьте аккуратны и не забывайте, что жизнь вас тоже любит.

Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА. Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт! — Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу! Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє. — Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся. Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте. Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово! Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено. Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах. Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято. Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу. Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою. — Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй. Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас! На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи. Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику. Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний. Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну. Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання. Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це. Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно! А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу. Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці. Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т